Під час реконструкції будівлі часто постає питання: як додати охолодження там, де вже є радіаторна мережа на 50–70 °C, і не перекладати всі труби? Одна з відповідей — WLHP (Water Loop Heat Pump): кожне приміщення отримує власний невеликий тепловий насос, а будівлею циркулює вода нейтральної температури, зазвичай 20–30 °C.
Розбираємо, чим така система відрізняється від класичних фанкойлів, як виглядає базова гідравлічна схема і на що звернути увагу, якщо плануєте використати наявні трубопроводи.
Як працює WLHP і що вона змінює
WLHP — не ще один різновид фанкойла і не третій температурний режим тієї самої системи. Кожен термінал має власний компресор, а будівлею циркулює вода нейтральної температури — зазвичай 20–30 °C. На ілюстрації виробника цю архітектуру порівняно з радіаторним контуром 50–70 °C, призначеним лише для опалення.



Якщо частина приміщень потребує охолодження, а інша — опалення, тепло перерозподіляється через спільне водяне кільце. Центральний тепловий насос компенсує залишковий дисбаланс. Коли всі зони працюють в одному режимі, він покриває повне сумарне навантаження.
- можливість використати частину наявних трубопроводів після гідравлічної перевірки;
- незалежний режим і графік для кожного приміщення;
- одночасне опалення одних зон і охолодження інших;
- значно нижчий ризик конденсації на магістралях, якщо вода залишається вище місцевої точки роси;
- доцільність для багатозонних квартир, готелів, офісів та апартаментів.
Важливо: можливість повторного використання труб визначають після перевірки їхнього діаметра, стану, витрати та гідравлічного опору. Спосіб роботи з конденсатом залежить від конкретної моделі WLHP: це може бути дренаж або передбачений виробником комплект відведення чи утилізації конденсату.
WLHP чи звичайний фанкойл
У фанкойлі є вентилятор і водяний теплообмінник: він лише передає в приміщення тепло чи холод, які приготував центральний тепловий насос. Тому для охолодження фанкойлам потрібна холодна вода — зазвичай 12/7 °C, а отже паронепроникна ізоляція всієї мережі та контроль конденсату.
WLHP додатково має власний компресор і холодильний контур, тому сам визначає, опалювати чи охолоджувати приміщення. Вода в мережі лишається нейтральною, а конденсат утворюється лише на теплообміннику терміналу — його відводять дренажем або заводським комплектом, передбаченим для конкретної моделі. Якщо ж будівля проєктується з нуля і йдеться про класичні режими охолодження, порівняння 12/7 °C і 23/18 °C — у статті «Охолодження тепловим насосом: 12/7 °C чи 23/18 °C».
Плануєте реконструкцію?
Надішліть плани поверхів, дані про наявну мережу трубопроводів і бажані зони охолодження — оцінимо, чи підійде WLHP і які труби можна використати повторно.
